В новому статуті УПЦ МП прибрані майже всі згадки про Московський патріархат чи російську православну Церкву. Проте, в найпершому пункті вона все ж таки є. Також в УПЦ МП уникають слова автокефалія і не проголошують себе такими.

Архімандрит і богослов Кирило Говорун опублікував неофіційний статут УПЦ МП, зміни до якого були прийняті на Соборі УПЦ МП 27 травня 2022 року. Пише Духовний Фронт України.

Духовний Фронт України зібрав всі свідчення експертів та вніс свої думки щодо цього документу.

Фото «неофіційного» статуту

У розділі І пункті 1 сказано, що УПЦ є «самостійно і незалежною у своєму управлінні та устрої відповідно до Грамоти Патріарха Московського… Олексія ІІ від 27 жовтня 1990 року». Саме в цій грамоті зазначено, що УПЦ МП з’єднана з світовим православ’ям через Російську Православну Церкву, що унеможливлює її «самостійність» і «незалежність».

Ось фото цієї грамоти, де про це сказано (слова про те, що УПЦ з’єднана з іншими Церквами через РПЦ підкреслені червоним).

Таким чином, що хоч УПЦ МП і зробила певні кроки до самостійності, вона не проголосила її, і побоялась самого слова «автокефалія». З усім тим УПЦ МП тепер не має брати благословення після обрання нового митрополита Київського (предстоятеля УПЦ МП) від Москви. Також прибрали пункт, де УПЦ МП була названа «самокерованою частиною РПЦ». Крім того, найвищим органом управління УПЦ МП тепер є не помісний і архієрейський собор РПЦ, а Собор УПЦ МП і Собор єпископів УПЦ МП та Священний Синод УПЦ МП.

Релігійні експерти теж згідні, що УПЦ МП це «недоавтокефалія» і щось на кшталт Української РСР.

Зокрема богослов і архімандрит Кирило (Говорун) аналізуючи правки до статуту також сказав, що «не йдеться про повноцінну автокефалію».  

“У підсумку можна сказати, що справді йдеться про технічну, а не повноцінну автокефалію. Нові норми статуту УПЦ не стверджують, але й не заперечують залежність цієї церкви від Москви. Вони прописані так, що за ними можливі нові практики незалежності, як-от поминання предстоятелем УПЦ інших предстоятелів та відсутність затвердження Москвою нових предстоятелів УПЦ.
Але за тими ж новими нормами можна легко повернутися до практик залежності від РПЦ, якщо обставини будуть дозволяти та буде воля священноначалля УПЦ. Для такого повернення не потрібні буть якісь додаткові соборні рішення. Саме у цьому напрямку буде працювати Москва, щоби нівелювати значення рішень 27-го травня”, –  зазначив Говорун.

Архієпископ ПЦУ Євстратій (Зоря) впевнений, що нові правки в статуті УПЦ МП вказують на приналежність її до РПЦ. Речник ПЦУ порівняв УПЦ МП і РПЦ з Українською РСР і СРСР.

“Якщо неофіційно викладений в мережу текст зміненого Статуту УПЦ (МПвУ) – справді ідентичний, то вказівка в його першому пункті на  «самостійність і незалежність» в устрої та управлінні «відповідно до Грамоти Патріарха Московського і всієї Русі Олексія ІІ від 27-го жовтня 1990 року» – це вказівка на ПРИНАЛЕЖНІСТЬ релігійного об‘єднання УПЦ до РПЦ. Це приблизно так, якби в Конституції УРСР записати купу всього про «самостійність і незалежність» , але почати її словами: «УРСР є самостійною і незалежною в своєму устрої та управлінні на підставі Конституції СРСР»”, – написав 5-го червня Євстратій (Зоря).

Він провів історичні паралелі із «Декларацією про державний суверенітет» УРСР 1990 року, яка схожа на рішення собору УПЦ МП від 27-го травня.

“Як та Декларація лише позначала можливість досягти незалежності, але не проголошувала її, так і тут – є декларація, але до реальної незалежності слід ще багато пройти і попрацювати. Якщо буде бажання”, – підсумував Євстратій.

Релігієзнавець Олександр Саган аналогічної думки. Він посилаючись на розділ 1 пункт 1 звернув увагу на згадку про грамоту московського патріарха Алєксія ІІ у якій УПЦ з’єднана із іншими автокефальними церквами через РПЦ.

“Геніальний хід – все, що викреслено, редактори елегантно заховали у цьому додатку до пункту 1.1. Як казали в радянському анекдоті: на оклик «Стій, хто йде!», треба відповідати – «Спокійно, уже ніхто нікуди не йде» . Стає зрозумілим спокій Москви (церковної та світської) – «ніхто нікуди не йде»”, – підкреслив релігієзнавець.

Він додав, що в УПЦ МП зберігає формулювання «з’єднані через» РПЦ залишаються.

Крім того, Саган пояснив що всі ці хитрощі і виляння зі статутом УПЦ МП мають на меті блокувати переходи до ПЦУ, яких вже понад 400 із початку повномасштабної війни.

“Для чого весь цей маскарад, запитаєте Ви? А ви попробуйте тепер законодавчо заборонити УПЦ МП в Україні або переговорити кліриків УПЦ МП на загальних зборах релігійної громади. Як казала моя бабуся – «таке вже вертке, що у ступі не влучиш»…», – пише Олександр Саган.

Він зазначив, що норм чинного законодавства щодо внесення змін до назв релігійних громад ця творчість Собору УПЦ МП не стосується. Тобто УПЦ МП все одно попадає під закон про перейменування із уточненням у назві «московського патріархату».

“У законі закладені три критерії щодо визначення належності до закордонного релігійного центру, які ці зміни не зможуть обхитрити. Але тут інша біда – наша мазохістська влада, яка чомусь не вважає за потрібне виконувати закон”, – підсумував релігійний експерт.

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я тут