Розповіли історію походження назви вулиці Академіка Глушкова та вулиці Ковельської.

Віртуальну мандрівку Володимиром-Волинським веде у фейсбук Ольга Гуменна-Адамович.
Вулиця Академіка Глушкова розташована на півночі міста. Вона утворена на базі колишніх вулиць Тухачевського, Тичини та Матросова, які формували територію і житловий фонд військового містечка №1. Протяжність вулиці – 0, 725 кілометрів. У дорадянський період цієї вулиці не було. На її місці дислокувалися військові частини ( в основному, кавалерійські) царської армії. З тих часів тут залишилися будівлі так званих «царських казарм».
Після здобуття Україною незалежності вулиці Тухачевського, Тичини і Матросова ліквідовані та об`єднані в одну вулицю – вулицю Академіка Глушкова.
Історія походження назв вулиці Академіка Глушкова
Вулиця Академіка Глушкова (теперішня назва)
Глушков Віктор Михайлович (1923-1982) – видатний український математик, член АН УРСР та СРСР. Віце-президент АН УРСР. Організатор і перший директор Інституту кібернетики в Києві (тепер інститут ім. Глушкова). Йому належать праці з теоретичної та прикладної кібернетики, штучного інтелекту, теорії цифрових автоматів, застосування кібернетичних методів в економіці. В. М. Глушков – керівник творчого колективу, який створив комп`ютер.
Вулиця Матросова (колишня назва)
Матросов Олександр Матвійович (1924-1943) – Герой Радянського Союзу (1943, посмертно). Рядовий гвардійського стрілецького полку. 23 лютого 1943 року в бою з фашистами за село Чорнушки (Псковська область) ліквідував ворожий кулеметний дзот, закривши його амбразуру своїм тілом.
Вулиця Тичини (стара назва)
Тичина Павло Григорович (1891-1967) – видатний український поет-модерніст, державний і громадський діяч радянських часів. У 1936-1943 рр. перебував в евакуації. Директор Інституту української літератури. У 1943-1948 рр. – міністр освіти, в 1953-1959 рр. – голова Верховної Ради УРСР. Лауреат Шевченківської премії (1962р.).
Вулиця Тухачевського (стара назва)
Тухачевський Михайло Микитович (1858-1937) – радянський військовий діяч, маршал. З 1931 року – заступник голови Революційної військової Ради СРСР. Безпідставно звинувачений у шпигунстві на користь Німеччини і страчений.
Вулиця Ковельська – одна з головних магістральних вулиць Володимира-Волинського. Починаючись на його північній окраїні, ця вулиця доходить до центру міста і закінчується на перехресті з вулицею Данила Галицького. До встановлення на теренах Західної України радянської влади називалася вулицею Пілсудського. За радянської влади перейменована на вулицю Ковельську. Ця назва збереглася до теперішніх часів. Протяжність вулиці – 3,8 кілометрів.
Вулиця Ковельська (теперішня назва)
Вулиця носить назву, співзвучну із однойменною назвою географічного центру Волинської області, а також з її найбільшим залізним вузлом – Ковель. Однозначно назва вулиці вказує і на її ковельський напрямок.
Вулиця Пілсудського (колишня назва)
У ті роки, коли місто Володимир-Волинський входило до складу Польщі, вулиця Ковельська називалася вулицею Пілсудського. Юзеф Пілсудський (1867-1935) – польський політичний і державний діяч. У 1930 році (будучи прем`єр-міністром Польщі) віддав наказ про пацифікацію західноукраїнських земель. Пацифікація (від латинської pacifacacio – умиротворення).
В даному випадку пацифікація проводилася у вигляді каральних акцій польського війська та поліції в Західній Україні та Західній Білорусії проти корінного населення цих регіонів. Згадані каральні акції призвели до подальшого загострення українсько-польських відносин.
Пацифікація – це одна із негативних сторін в українсько-польських стосунках, породжена неправомірними діями тодішньої польської влади.

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я тут