Завідуюча пологовим відділенням Володимир-Волинського територіально-медичного об’єднання Ірина ТКАЧУК написала допис у соцмережі Фейсбук про довіру до медиків.

Допис лікарки лишаємо без змін.

ПОСТ ПРО ДОВІРУ

Довіру до медиків…

Чому насправді вона у більшості зникла і продовжує зменшуватись у тих хто, ще намагається вірити у те, що все зміниться на краще… На жаль пост буде песимістичним, бо оптимізму насправді мало… Пост не про реформи, не про вакцинацію, не про профілактичну медицину, не про страхову медицину, не про зарплату медиків, не про те що ми відстали на десятиліття від колег, а саме про довіру, довіру до нас медиків…

Що відбувається зараз у нас в країні з медициною?

Насправді – це не є питанням номер один…Чому ж так? Бо вирішує коли і до кого звернутись пацієнт самостійно і ось тут у нас повна халепа… Бо довіри до медиків не просто не існує у більшості українців, а навпаки існує велика недовіра або страх до усіх хто носить білий халат!

У молоді з‘явивися інтернет і можливість черпати гігабайти медичної інформації, яка за кілька годин лякає шукачів так, що вони готові на будь-які експерименти та квести над собою і доречі породжують армію немедиків, які відчувають себе справжніми лікарями після кількох годин пошуку в неті. Все би це не було б так сумно, якби це не підривало довіру до медиків.
Друга проблема – це консультації та лікування відразу в аптеці минаючи лікарів.
Такий стан справ породив систему, яка працює і до якої усі вже звикли.

Ліки без рецепту – це злочин проти здоров‘я нації, який створив армію пацієнтів, які займаються самолікуванням не маючи навіть натяку на вірний діагноз!

Брак часу і фінансів на своє здоров‘я насправді є фейком.
Мова не йде про пенсіонерів чи тих хто насправді має фінансові труднощі.

Мова йде про тих хто має час зробити собі тату на пів спини, повисіти в кількох ресторанах і клубах за вікенд, тих хто їздить на авто, хто може собі дозволити ексклюзивний одяг, дорогі гаджети, відпочинок закордоном…

Насправді на все є час і фінанси, а от на медицину завжди його бракує.

Чую ці відмовки щодня і мільйон пояснень чому до лікарів не було можливості звернутись, але жодного вагомого аргументу насправді немає ( мова про тих у кого є час і фінансова можливість, у тих у кого справді немає фінансової можливості всерівно є державна система охорони здоров‘я, яка є соціальною і доступною, де є лікарі, які таки щодня рятують людей і роблять це з повагою і довірою до тих кого лікують).

Вживання алкоголю і його реклама теж призвела, до того, що пацієнти частіше відмовляються від прийому ліків ніж від прийому алкоголю, а лікаря турбують у вихідні, не з питанням корекції лікування чи медичними запитаннями, а з одним проханням – дозволити вжити алкоголь.

Молодь почала вживати препарати, які впливають на фертильність (можливість мати дітей).

Чоловіки віком до 30 років, які не мають дітей масово вживають тестостерон для «драйву» навіть знаючи, що це майже завжди приводить до непліддя.

Жінки часто мають переконання, що для них важливіша кар‘єра і фінанси ніж сім‘я і багато хто хоче не народжувати дітей, бо це відповідально!

Насправді армія психологів навряд чи зможе допомогти нам повернутись назад і почати думати інакше.

Більшість пацієнтів не довіряють лікарям, при чому усім!

І все таки про довіру до медиків… Як її повернути? Це мають бути прості кроки:

  • 1. Соціальна реклама важливості професії лікаря.
  • 2. Соціальна реклама превентивної медицини, та яка попереджує хвороби.
  • 3. Ліки за рецептом лікаря.
  • 4. Вдосконалення освіти лікарів з акцентом на комунікацію та психологічні аспекти.
  • 5. Заборона реклами ліків.
  • 6. Частіша комунікація з лікарями не в медичних закладах, а на форумах, в офісах на інших майданчиках для комунікації.
  • 7. Пояснити ще в школі кожному учню наскільки його здоров‘я є важливим для нього і цінним, і доречі й дорогим у прямому сенсі цього слова, і він і його родина несуть основну відповідальність за своє здоров‘я, а не лікарі.

Це тільки моя особиста точка зору, але як практикуючий лікар я розумію, що якщо ми не змінимо правила психологічної гри, ця гра змінить нас, що ми вже бачимо у нашому щоденному житті!

І тоді насправді медиків таки залишиться дуже мало, а тих у кого залишиться емпатія до медицини і пацієнта буде ще менше…

І насправді справа не в тому, що нам бракує фінансів, чи бракує обладнання, чи ліків, чи швидких – насправді нам бракує простої поваги і довіри, без них будь які реформи приречені на поразку…

Почніть з себе, задумайтесь хто насправді може змінити хід подій?

І як завжди ми знайдемо винуватців наших усіх проблем – це ми ж самі і ніхто інший!

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я тут