Закінчується 2019 рік, а це значить, що вже от-от українці почнуть писати на папірцях бажання, спалювати їх та “топити” у шампанському.

Все це робиться заради того, щоб наступного року бути більш здоровими, більш багатими та більш щасливими. Знов почнуться одвічні пошуки “формули щастя”. Проте, наразі набуває популярності скандинавська формула щастя “хюґе”. Тож кореспондент УНН вирішив дізнатись у психолога Катерина Бояршинової, що може зробити українців щасливими у прийдешньому році та що для цього потрібно зробити.

Перше, що вона зазначає — немає і не може бути єдиного принципу щастя для цілої країни, адже ми всі індивідуальні й маємо різні потреби.

“Скажімо так, скандинавські принципи „хюґе“, запропоновані Майком Вікінгом, описують поведінку психічно здорової особистості, яка має міцні соціальні та родинні зв’язки, веде активний, рухливий спосіб життя, знає міру, баланс між роботою, відпочинком і розвагами, вміє створити затишок на робочому місці і вдома, носити зручний одяг та отримувати насолоду від їжі. Це варто було б узяти на озброєння українцям. Але останню позицію я б трішки узагальнила. Вміти отримувати насолоду від життя, — це мистецтво, якому варто було б навчитись усім”, — вважає психолог.

Варто зазначити, що найголовніше все ж таки у наступному році звернути увагу не на зовнішні аспекти щастя, а на внутрішні.

“Слід припинити себе сварити, картати, корити, постійно прискіпливо аналізувати, концентруватись на невдачах. Не починати підбиття підсумків року зі слів „що мені не вдалось у році, що минає“. А похвалити себе за те, що я… І перерахувати усі, навіть найдрібніші, перемоги, здійснені проекти, завершені справи, згадати усі приємні моменти року, у які ви почувалися радісно і піднесено”, — радить експерт.

Упіймати птаха щастя допоможуть й віш-листи, які так полюбились українцям останнім часом: списки з бажаннями та планами, блокноти, плакати та навіть запуск китайських ліхтарів з побажаннями у небо. Не варто забувати й про афірмації (коротка фраза, що повторюється багато разів, наприклад, “я щасливий”).

“Звісно, продовжуємо складати такі листи бажань. Це працює, інакше — як жити без мети у житті, не маючи ніяких бажань? Але потрібно пам’ятати, що з віком, набуттям життєвого досвіду наші бажання, цілі і плани можуть змінюватись, і це нормально. Будьте чесними із собою, складаючи віш-листи. Мріяти про надприбутки, і при цьому сидіти, склавши руки, нічого не робити, — створює ризикує, що це так і залишиться у переліку невиконаних бажань”, — розповідає Бояршинова.

Після того, як ви визначите цілі – варто чітко зрозуміти, чи насправді вам потрібно саме це. Переконайтесь, що ноша не заважка, прислухайтесь до власних думок та серця. Адже комусь наступного року не завадило б уповільнитись, а комусь — і прискоритись.

“Наш мозок, на відміну від шлунку, не може нудити. Тому варто ретельно ставитись до того, якими думками ми себе наповнюємо, які команди ми даємо нашому мозку. Хоча це спірне питання, хто кому їх дає — ми йому, чи він — нам. У всьому повинна бути міра, робота повинна бути у задоволення, а не до виснаження. Щоб не вийшло, як у тому анекдоті: найкраще за усіх у колгоспі працювала коняка, але головою колгоспу вона так і не стала”, — зауважила експерт.

Так, у пошуках різноманітних формул щастя та успіху, важливо не розгубити власних бажань та не “заганяти себе”. Тож якщо українці зрозуміють особисту відповідальність за природу свого щастя, можливу і у нас з’явиться Інститут вивчення щастя, як в Данії.

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я тут