Сучасний працівник мас медіа не може виконувати тільки одне завдання. У фотокореспондентові хочуть бачити навики SMM-ника, у журналіста – хист до фотографування.

Одним словом, у сучасному стані речей бути журналістом – означає вміти робити декілька справ одночасно, а деколи й виконувати функції за двох чи чотирьох працівників.

Як працюють нормальні редакції?

Мінімально: є головний редактор, декілька журналістів та випусковий редактор, який наповнює стрічку новин. У видань з високим рівнем фінансування є навіть рекламні менеджери, які конкретно відповідають за рекламодавців, прибутки від цих послуг.

Журналісти відвідують суспільно важливі події, пишуть матеріали з сесій обласних чи міських рад і раз в місяць (або і рідше) «чергують» на сайті.

Редактор продукує теми та ідеї для сайту і допомагає адаптуватися «новачкам», якщо такі є. Також слідкує за подіями різного масштабу, аби не прогавити важливого.

Випускові – здавалося б, найпростіша робоча сила інтернет-ЗМІ, бо ж усі думають, що людина просто робить перепости новин, але ніт! Якщо редакція працює добре, то на випускового покладають ті ж функції, що й на журналіста. Кореспондент може з місця події надиктовувати випусковому редактору новину. Ще один варіант: у месенджері писати тези, з яких дуже оперативно випусковий має зробити новину, оформивши відповідно до всіх стандартів видання.

Як довелося працювати мені?

Коли тобі трохи більше 20-ти років, і ти, як Юлій Цезар, встигаєш робити декілька справ одночасно, при цьому навіть маєш час на навчання, друзів, особисте – ти справді кайфуєш. А я такою була ще з першого курсу…

Декілька років тому, коли я займалася випуском газети однієї з ОТГ Волині, доводилося виконувати функції редактора і журналіста. Була змушена один раз у місяць приїжджати в село, щоб спілкуватися з людьми і готувати цікаві матеріали: інтерв’ю та оригінальні статті. Важко, але мені це подобалося.

Пізніше – виникла ідея створити газету для своєї громади. Я спланувала дизайн, рубрикацію, розрахувала кошторис на рік (!), але цю ідею «зарили в пісок» депутати громади. Було образливо і незручно перед дизайнером, який вже розробив декілька варіантів дизайну газети… Але це досвід.

Що зараз?

А зараз у мене трохи хаос, адже я займаюся сайтом у Володимирі-Волинському. Журналіст, випусковий і головний редактор – це все одна людина.

Після 20-ї години у недільний вечір поліція повідомляє про речі і розшукує власників? Трапилася дорожньо-транспортна пригода і про це очевидці повідомляють після 22-ї години? Підйом о пів на 6 ранку, щоб потрапити на щотижневий захід? Можу, знаю і практикую.

Щоб розуміти об’єми катастрофи: в інших редакціях онлайн-видань та інформаційних порталів щонайменше працюють двоє людей. Видання, яке хоче мати постійну аудиторію, має постійно публікувати різні новини: від локальних до всеукраїнських і новин світу (адже навіщо Вам ходити по інших сайтах, якщо всю картину дня можна побачити на одному 🙂 ).

Вихідних на сайті немає, адже новини постійно виходять в усі дні тижня, незважаючи на дощ, сніг чи спеку. Інтервали між новинами – як на сайтах, де працюють декілька людей.

Зменшувати оберти не хочу, тому доводиться вибирати: піти на подію, пофотографувати і оприлюднити свою новинку, чи просто перепостити її із сайту міськради. Або ще краще: поставити декілька новин у стрічку на пів дня і піти на подію, яка приблизно стільки ж триватиме.

Але це дрібниці. Справді . Що головне? Щоб подобалося! Я люблю те, що роблю, і тому не відчуваю перевтоми від улюбленої справи. І навіть якщо голова йде обертом від того, що часу катастрофічно бракує, потрібно продовжувати робити те, що приносить радість та задоволення.

Вікторія Махновська, магістр журналістики


Блог на сайті «Княжий Град» відображає особисту позицію автора. Редакція не несе відповідальності за його зміст. Факт публікації блогу на сайті не означає, що редакція поділяє позицію автора.

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я тут