Із року в рік, із покоління у покоління українці незадоволені владою усіх рівнів. Цей принцип прямо поширюється на вибір представників громадян у міських, обласних, Верховній раді України, і навіть під час виборів мера міста та головнокомандуючого країни.

То, чому так трапляється вже впродовж 28-ми років Незалежності України?

Нерозуміння повноважень і меж відповідальності депутатів різних рівнів, міського голови та президента України.

Ще коли я працювала у пресслужбі нардепа, то часто зіштовхувалася з тим, що люди не знають, із якими проблемами до кого із “відповідальних” іти. Саме тому обирали того, хто “найближчий” чи найбільш публічний.

До приймальні законотворця приходили люди з питаннями зламаних парканів у приватних будинках, ремонтів вулиць місцевого значення та іншими проблемами, що належать до повноважень міської влади, і аж ніяк не народного депутата України.

 “Вам не треба? То ми вирішимо за Вас!”

Принцип “неходіння” на вибори це свідома маніпуляція правом людини на вільне волевиявлення, що гарантовані Правами людини у Конституції України.

Свідомо відлежуючись вдома Ви втрачаєте можливість впливати на долю міста та країни. Обурення владою від таких людей особисто мене злить найбільше, адже сам не зробив нічого для змін, а тепер щедро пишеш у Фейсбук, що все #зрада.

Серед моїх знайомих є люди, які не підтримали ні Петра Порошенка, ні Володимира Зеленського. І я їх (знайомих) поважаю.

Чому поважаю? Бо вони проаналізували минулу діяльність цих кандидатів, їхні майбутні обіцянки, і зробили відповідні висновки. Мої знайомі, які не підтримали жодного з кандидатів, на вибори таки пішли, адже незгода з кандидатами – це теж вибір.

Ми страшно безвідповідальні за свій вибір. Голосуючи на хвилі ейфорії та піар-прориву кандидата, згодом соромимося розповісти, що свідомо обрали саме цього, а не іншого кандидата.

Чи є в Україні хоч хтось, хто задоволений міським головою чи президентом? Таке відчуття, що вибори призначені для того, щоб розсварити людей середнього віку та молодь з пенсіонерами, які є найбільш чисельною частиною електорату з року у рік.

Щось можна з цим зробити?

 Звичайно! Якщо ви самі матимете бажання.

Тільки особистий аналіз інформації дасть можливість прийняти рішення за вибір влади.

Тому, перед тим, як йти на вибори раджу не полінуватися, прочитати межі повноважень тих, кого обиратимете. Так відсієте ту обіцяну інформацію, якою має і не повинен займатися кандидат.

У випадку з президентом: він не займається підвищенням пенсій, як обіцяли з бігбордів. Зростання пенсій передбачено статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а передусім президент має займатися зовнішньополітичною діяльністю країни.

Відповідно, народний депутат не вирішує питання місцевого масштабу, хіба якось на рівні перемовин сприяє їх вирішенню.

p.s.

Надихнули на блог вічно невдоволені у Фейсбуці друзі.

Читайте і вивчайте власні права, межі повноважень влади різних рівнів, і будьте здорові 😉

Вікторія Махновська


Блог на сайті «Княжий Град» відображає особисту позицію автора. Редакція не несе відповідальності за його зміст. Факт публікації блогу на сайті не означає, що редакція поділяє позицію автора.

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я тут