Лучанка Наталія Омельчук, яка живе із серцем індійця Раві, пообіцяла батькам свого донора, що вони будуть гордитися нею та своїм сином. Одна з кращих ініціатив – створити українську збірну з футболу і грати самій.

Про це вона розповіла у коментарі інтернет-виданню «Волинь24».

«Я живу за себе і за нього , – каже Наталя Омельчук, – просто мушу це життя прожити за нас двох: за себе і за індійського хлопця, серце якого б’ється в моїх грудях».

«Всевишній вирішив, що саме я буду продовжувати життя Раві, а він продовжить моє», – наголошує дівчина.

Життя лучанки із пересадженим серцем після трансплантації, звісно, дуже змінилось.

Тепер у неї є дві родини: індійська та українська. Дівчина вшановує індійські свята як і наші.

«Я не просто вдячна, а глибоко шаную традиції і весь індійський народ, який готовий дарувати органи своїх рідних після смерті. Віддати зовсім чужим людям для врятування їх життя!» – підвищує голос співрозмовниця.

Наталка розповідає, що після того, як отримала другий шанс на життя, зіштовхнулась з проблемами української трансплантації та забезпечення ліками таких пацієнтів як вона.

«Я не змогла стояти осторонь і закривати очі на все, що відбувається. Всі запрошення журналістів на телевізійні зйомки розцінюю, як можливість висвітлити проблему пересадок в Україні.

І після однієї з таких телепередач голова ГО Національного руху «За трансплантацію» Юрій Андреєв запропонував мені вступити в організацію і стати його заступником», – зізнається дівчина.

«Не можу просто насолоджуватись своїм життям і мовчки спостерігати, як помирають українці, яким потрібна пересадка органів уже», – додає вона.

Лучанка пообіцяла батькам Раві, що вони гордитимуться нею і своїм сином. Одна з кращих ініціатив, яку вбачає, – це створення української збірної з футболу пацієнтів після трансплантації.

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я тут