Навіть несмішні анекдоти викликають сміх, в тому випадку якщо вони розповідаються на велику аудиторію. Коли інші люди сміються, ми теж починаємо посміхатися.

Вчені з Університетського коледжу Лондона з’ясували, що навіть “татові жарти” (dad jokes) стають більш смішними, коли звучить закадровий сміх. Про їх дослідженні пише Current Biology.

Щоб з’ясувати, чи розсмішить закадровий сміх хоч кого-небудь, дослідники просили добровольців послухати запис, на якій комік зачитував 40 “батькових жартів”. Це, як правило, короткі й несмішні каламбури.

Наприклад, дитина говорить батькові: “Я голодний”, на що той відповідає: “Привіт, голодний. Я – тато”. Або: “як Майкл Джексон назвав магазин джинсів? – Біллі Джинс” (повний список жартів є у відкритому доступі).

У дослідженні взяли участь 74 добровольці. Частину жартів програвали з закадровим сміхом (постановчим або природним), частину – без.

Потім учасників просили оцінити, наскільки смішними були каламбури, за шкалою від одиниці до сімки. Найбільш смішними жартами учасникам здалися з записаним на диктофон природним сміхом.

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я тут