Залежить від багатьох чинників: чи ви взагалі маєте час й бажання на спілкування, які саме люди вас оточують, чи маєте спільні інтереси, вік, цілі перебування в даній країні, – йдеться у блозі на сайті “Наша Польща”.

У випадку коли українець приїжджає до Польщі виключно на заробітки, тобто, приїхав, попрацював якнайбільше, і назад додому – просто елементарно немає можливостей для спілкування, не вистачає знання мови, часу.

Ранні підйоми, доїзд до роботи, 8-12 годин праці й знову доїзд, а ще треба зробити якісь закупи, приготувати їжу, випрати вбрання й не було б зайвим трохи поспати А поляки у себе вдома, живуть своїм усталеним, розміреним життям.

Скажімо, у такому випадку дуже мало шансів на довготривалі, товариські стосунки й швидке вливання в місцеве оточення. Зовсім інша справа молодь, котра приїздить на навчання, а можливо й створює сім’ю в Польщі. За кілька років їх уже не відрізниш від поляків, й по мові, й по одягу, й по стилю поведінки. Ще інша ситуація, коли люди переїжджають до Польщі вже не в молодому віці.

Природно, що на початку почуваються самотньо, й навіть ізольовано, придивляються, призвичаюються, покращують рівень мови… Одне незаперечно й підтверджено кількарічним особистим досвідом та досвідом знайомих українців, які проживають в Польщі – у поляків своє розуміння дружби. На першому місці у них їх особистий простір і сім’я. Вони беззастережно люблять свою родину та близьких, навіть якщо частенько на них скаржаться (скаржитись та нарікати це теж типово для поляків).

Поняття дружби дещо другорядне. Розраховувати, на те що в Польщі будете мати багато приятелів й друзів теж не варто. І якщо розібратися, в Україні так само: не всі вас люблять, і не всі обов’язково прагнуть потоваришувати з вами. Аж ніяк. Так і в Польщі: одні приязні відкриті до спілкування, самі підходять, знайомляться, запрошують в гості, пропонують допомогу, інші дивляться з упередженням й тримають дистанцію.

Все залежить від конкретної ситуації й конкретних людей. І про ставлення поляків до українців не варто робити поспішних висновків. Вони теж спостерігають. А оскільки у нас з ними є дуже багато спільного й схожого в повсякденному житті, в традиціях, в культурі (слов’яни ж все-таки – добрі стосунки цілком можливі. Просто на це потрібен час й бажання…

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я тут