Поліцейські встановлюють місце перебування безвісти зниклого 21-річного лучанина.
Про це повідомили в ГУ НП у Волинській області.
Співробітники Луцького районного управління розшукує безвісти зниклого громадянина Пахолюка Ігоря Васильовича 1999 року народження. Чоловік 8 квітня 2021 року близько 06 год. 30 хв. пішов з дому та донині не повернувся. Місце перебування чоловіка невідоме.
Його прикмети: на вигляд 22 роки, зріст близько 180 см, худорлявий, темне коротке волосся, карі очі. Особливі прикмети: татуювання на пальцях лівої руки (рік народження).
Був одягнений: у спортивний костюм чорного кольору, кросівки темного кольору.
Просимо громадян, яким відома будь-яка інформація про зниклого громадянина, невідкладно зателефонувати за номерами: 0332-24-22-95, (066) 41 94 912, (066) 92 38 559 або 102.
Після завершення опалювального сезону комунальне підприємство «Володимир-Волинськтеплоенерго» розпочинає активну підготовку до проведення ремонтно-технічних заходів на підприємстві. Це необхідно для забезпечення якісними послугами теплопостачання та гарячого водопостачання жителям Володимира-Волинського у наступному опалювальному сезоні 2021-2022, – інформують на підприємстві.
Зокрема, силами працівників КП «Володимир-Волинськтеплоенерго» планується провести гідравлічні випробування котлів та теплових мереж, здійснити промивку водопідігрівачів кислотним розчином, прочистити газоходи та котли, полагодити насосне обладнання на котельнях, центральних теплових пунктах і бойлерних підприємства, а також провести роботи з підготовки хімводоочищення.
Для енергозбереження та захисту труб від небажаних впливів зовнішніх температурних факторів буде оновлено теплоізоляцію трубопроводів системи опалення та ЦТП.
Загалом заплановані наступні ремонтні роботи:
димососів, вентиляторів та клапанів на усіх котельнях;
регуляторів тиску на котельнях, що розташовані на вулиці Луцька, 103-К та Старицького, 12-К;
запірної арматури, газової автоматики, двигунів комутаційної апаратури, освітлення котельні , автоматики котлів, приладів та засобів вимірювання;
покрівлі на котельнях, що розташовані на вулицях Шевченка, 73-К, Ковельська, 106-К, Павлова, 20-К, Луцька, 221-К та центральних теплових пунктах №2 та №3.
Варто зазначити, що силами підприємства у 2021-2022 роках планується відремонтувати 18 котелень, провести гідравлічні випробування 19,4 кілометра теплових мереж та 4-х центральних теплових пунктів. Саме завдяки постійному впровадженню даних заходів та вчасному ремонту обладнання у міжопалювальний період, підприємству «Володимир-Волинськтеплоенерго» вдається працювати стабільно та без аварійних ситуацій для надання якісних послуг з постачання теплової енергії споживачам.
Під час засідання Кабінету Міністрів України 14 квітня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що Уряд продовжує вживати заходи для посилення боротьби з пандемією та вчергове акцентував увагу на важливості дотримання протиепідемічних правил.
Про це інформують на Урядовому порталі.
Зокрема, очільник Уряду нагадав, що на виконання Указу Президента України й рішення Ради національної безпеки та оборони було затверджено оновлений Національний план вакцинопрофілактики, який передбачає пришвидшення кампанії з вакцинації та ставить це питання на найвищий щабель для всіх органів державної влади.
Також Денис Шмигаль підкреслив, що з 19 квітня фізичні особи – підприємці та наймані працівники з «червоних» карантинних зон зможуть надсилати заявки на отримання 8 тисяч гривень допомоги від держави.
«Міністерством соціальної політики та Міністерством цифрової трансформації у максимально оперативні строки було підготовлено всю необхідну інфраструктуру для здійснення виплат для тих, чия діяльність постраждала внаслідок посилених карантинних обмежень. Як і під час посиленого карантину взимку, заявку на допомогу можна буде оформити через портал або застосунок Дія», – повідомив очільник Уряду.
Також у ході урядового засідання Прем’єр-міністр вкотре наголосив на важливості дотримання протиепідемічних правил та зазначив, що декілька областей вже вийшли з «червоних» карантинних зон.
«Це свідчить, що модель адаптивного карантину працює. Як ми і наголошували: закривати всю країну на локдаун зараз немає ніякого сенсу. Дають результат відповідальні дії місцевих органів влади, які оперативно та з розумінням відреагували на спалахи на місцях», – наголосив Глава Уряду.
В Україні вартість кубометра газу вже з травня може збільшиться на 1-3 грн. Щоб платити менше, споживачі повинні шукати вигідні пропозиції серед постачальників. У разі, якщо клієнти не будуть змінювати постачальників, конкуренції на ринку не буде і тарифи можуть бути на високому рівні в усіх компаній.
Про це йдеться в матеріалі OBOZREVATEL. Як пояснила координаторка житлових програм “Опори” Тетяна Бойко, кубометр може коштувати близько 8-10 грн. І це значно вище, ніж 6,99 грн за куб (квітневий тариф у більшості постачальників).
“НКРЕКП врахувала деякі зауваження. Рішення, яке ухвалили, було краще, ніж попередній проєкт. Цей проєкт дозволяє постачальникам зменшити ціну. Якщо за результатами літніх закупівель ціна знизиться, буде можливість переглянути тариф. Ніхто не знає, як поведеться ринок, виходячи з прогнозів, ми припускаємо, що краще було б після літнього сезону вводити річний тариф. Важко сподіватися, що в березні буде краща ціна, ніж у липні”, – пояснює вона.
Експертка зазначила: залежно від того, як поведуться українці, буде формуватися і тариф. Якщо зі зниженням цін клієнти будуть активно переходити від того постачальника з невигідним тарифом до іншого з відносно низькою ціною, це дозволить створити конкурентні умови. У ситуації, коли українці не змінюють постачальника і за замовчуванням платять за тим тарифом, який вказують у їхніх платіжках, стимулу знижувати ціну не буде.
“Кожна компанія запропонує клієнтам власну ціну на газ у межах річного тарифного плану – ринкова цінова конкуренція триває. Новий тарифний план від ГК “Нафтогаз України” буде називатися “Фіксований”. І навіть в умовах фіксації ціни на 12 місяців компанія як лідер на ринку готова поборотися за звання постачальника з більш вигідними цінами на газ”, – заявили в “Нафогазі”.
У ситуації, що склалася, головний фактор – як поведуться українці. Якщо, як і минулого року, змінювати постачальника будуть неохоче, то з ціною в 10 грн за куб можна залишитися на наступні 12 місяців. У підсумку влітку за блакитне паливо доведеться переплачувати чи не в два рази.
В Україні сьогодні очікується знову дощова погода, на заході можливо з мокрим снігом. Повітря вдень місцями прогріється до 16 градусів тепла. Про це повідомиляють в Укргідрометцентрі.
За прогнозом синоптиків, 16 квітня хмарно з проясненнями. Дощі, в західних областях подекуди з мокрим снігом, лише вночі у південно-східній частині без істотних опадів.
Вітер на Правобережжі переважно західний, на решті території – південний, 7-12 м/с.
Температура вночі 2-7° тепла; вдень 8-13°, на крайньому сході країни до 16°, у західних областях 4-9° тепла.
На високогір’ї Карпат часом сніг, температура протягом доби 2-7° морозу.
Нещодавно у комунальному підприємстві “Володимир-Волинське ТМО” презентували функціонал відеобронхоскопу.Це дозволяє вчасно встановити діагноз та розпочати лікування пацієнтів із хронічними запальними і гнійними захворюваннями легень, слизових оболонок трахеї і бронхів.
Так, у КП “Володимир-Волинське територіальне медичне об’єднання” звернулася 76-річна пацієнтка з задишкою та тривалим кашлем.
Після обстеження у терапевта, була направлена на рентгенографію органів грудної клітки, під час якої виявили патологічні тіні.
Для встановлення діагнозу лікар хірург-ендоскопіст Валерій Лисичук виконав сучасний метод діагностики – відеобронхоскопію під седацією. Внаслідок цього виявили патологічні утворення нижньодольових бронхів. Анестезіологічний супровід надавав Ємчик О.Б.
Лікар Володимир-Волинської лікарні також провів забір біопсійного матеріалу з метою гістологічного дослідження.
Попередній діагноз – “Саркоїдоз легенів?”.
Варто додати, що саркоїдоз – хвороба неінфекційна, але від цього не менш складна. Сакроїдоз – це автоімунне захворювання, тобто усередині нашого організму заводяться «вороги» – наші ж імунні клітини. З’являючись, вони починають атакувати власний організм, розростатися у вигляді гранулем (невеликих вузлів) по усьому тілу. Вражати вони можуть, в принципі, будь-який орган, але найбільше «любить» саркоїдоз легені.
Дана недуга досить рідкісна – трохи більше 100 випадків на 100 тисяч чоловік, однак зараз саркоїдоз діагностують набагато частіше.
Бажаємо одужання нашій пацієнтці і закликаємо людей не зволікати та вчасно звертатися до лікарів! Ми завжди готові прийти Вам на допомогу!
Відповідно до пакету Програми медичних гарантій Національної служби здоров’я України, бронхоскопія входить до пакету пріоритетних медичних послуг інструментальних досліджень для ранньої діагностики новоутворень.
Підстави надання послуги: направлення від сімейного лікаря, з яким укладено декларацію, або лікуючого лікаря, вік пацієнта – від 50 років і старше.
Здійснити попередній запис можна також у реєстратурі поліклінікиабо за номером телефону 3-41-03.
COVID-19 вже забрав життя 38 658 українців. Про це пишеDepo.Львів з посиланням на повідомлення Центру громадського здоров’я.
Як йдеться у повідомленні, у Волинській області станом на 15 квітня лабораторно підтверджено 397 нових випадків коронавірусної хвороби. З початку пандемії – 52 415. За минулу добу на Волині померли шестеро людей, у яких було виявлено COVID-19. Загалом – 885.
Вилікувалися – 43 856 (+255 волинян за добу, що минула).
Додамо, що станом на четвер, 15 квітня, кількість людей, які захворіли коронавірусом COVID-19 від початку пандемії в Україні, – 1 903 765 (+16 427 за попередню добу).
17-го квітня на території парку «Слов’янський» відбудеться ярмарок під назвою «Великодній кошик», – інформують на сайті міської ради.
Жителі громади матимуть змогу придбати все необхідне для того, щоб підготуватися до великодніх свят, а саме:
молочні продукти;
бакалію;
яйця;
сухофрукти;
різноманітні спеції;
мед;
крафтові сири;
пасхальні кошики та декор і багато іншого.
Також відвідувачі ярмарку зможуть скуштувати приготовані на мангалі страви (плов, люля-кебаб, шашлик, бограч та інші страви).
Організаторами ярмарку є Володимир-Волинський фонд підтримки підприємництва «Бінес-центр» та Володимир-Волинський культурно-мистецький центр за сприяння виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради.
За підсумками першого кварталу 2021 року з легальних доходів волиняни сплатили до держбюджету 91,4 мільйона гривень військового збору.
Це на 18% більше порівняно з аналогічним періодом торік. Про це Бізнес.Району повідомляє сектор інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Волинській області.
Очільниця волинських податківців Світлана Савчук нагадує, що громадяни, які торік отримали доходи, з яких не сплатили податків, мають можливість задекларувати їх до 1 травня.
Добровільне подання декларації про доходи передбачає самостійне визначення до сплати ПДФО і військового збору.
Для подання декларації варто скористатися можливостями Електронного кабінету. Зокрема, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи».
За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
У парку імені Омеляна Дверницького встановили перші дерев’яні скульптури. Про це інформує інтернет-видання volodymyrmedia.com.ua.
У січні у сквері розпочали кронування дерев, разом із цим, деякі довелося зрізати, оскільки несли загрозу життю людей. Науковий співробітник музею Олександр Стемковський разом із місцевим скульптором Олегом Дубинчуком звернулися до місцевої влади з пропозицією – облаштувати у парку дерев’яні експозиції.
Зокрема йшлося, що стовбури деяких дерев залишать, щоб у подальшому перетворити їх на історичні постаті. Перетворенням займатиметься Олег Дубинчук. Таким чином вдасться поєднати роботи з дерева зі скульптурами-топіарами, які незабаром планують облаштувати у рамках громадського проєкту, автором якого є Олександр Стемковський.
У школах Луцька, Нововолинська та ще шести районів Волинської області учні й педагоги захворіли на коронавірус.
Про це інформує ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України» та сайт МОЗ України.
За останню добу випадки захворювань гострою респіраторною хворобою COVID-19 зареєстровані серед учнів та вчителів: м. Луцьк та Нововолинськ, Ковельського, Володимир – Волинського, Ратнівського, Маневицького, Любомльського та Любешівського районів.
Повідомляють, що захворіли 11 учнів та 12 педагогів. Станом на четвер, 15 квітня, продовжують хворіти 207 учнів та 269 працівників закладів освіти.
В Україні вже вакцинувалися 419 300 людей від COVID-19. Про це пише “Слово і діло”.
За минулу добу, 14 квітня, ще 15 744 людини зробили щеплення.
Усього з початку кампанії отримали першу дозу – 419 295 людей, завершили вакцинацію (отримали дві дози) – 5 осіб (із них 2 осіб отримали першу дозу за кордоном).
Вакцинацію здійснювали силами 124 мобільних бригад з імунізації та 747 пунктів щеплень.
Найбільшу кількість щеплень за 14 квітня 2021 року було проведено у Дніпропетровській області – 2560 щеплень, а за весь період вакцинальної кампанії – у Києві – 39 028 щеплень.
У вантажному потязі, який слідував до Польщі, військовослужбовці Луцького загону виявили тютюнові вироби. Про це інформують на сайті Держприкордонслужби.
Учора в пункті пропуску «Володимир-Волинський» під час перевірки потягу оглядова група знайшла в одному з вагонів сторонні вкладення. Поміж дротяних бухт були сховані пакунки з цигарками. Всього прикордонники дістали з вагона майже 2,5 тисячі пачок сигарет різних марок українського та білоруського виробництва.
Контрабандний товар встановленим порядком вилучено. Встановлюються причетні до протиправної діяльності особи.
* При використанні матеріалу гіперпосилання на ц
Цифрові паспорти вакцинації від коронавірусу планують ввести в Європейському союзі до червня цього року. Сьогодні країни ЄС офіційно домовилися про введення COVID-паспортів для подорожі.
Про це інформує РБК.
Про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн в Twitter.
“Важливий крок вперед: це наближає нас до мети – мати сертифікат до червня, щоб європейці могли безпечно подорожувати цього літа”, – написала вона.
Також голова Єврокомісії зазначила, що паспорти вакцинації будуть доступні для всіх.
“Сертифікат буде прийнятий в ЄС і доступний для всіх. Поки ми повинні бути обережними, але пора готуватися”, – додала вона.
Нагадаємо, країни ЄС сьогодні погодили мандат на переговори з Європарламентом щодо законопроекту, що стосується створення в Євросоюзі цифрових СOVID-сертифікатів.
Крім того, нещодавно президент Володимир Зеленський закликав розробити в Україні систему паспортів вакцинації від коронавірусу.
З такою заявою Зеленський виступив на тлі намірів щодо впровадження паспортів вакцинації в Європі та інших країнах. Так, в ЄС паспорт вакцинації хочуть запустити вже в червні цього року.
Проте вводити такі паспорти планують не всі. Наприклад, у Сполучених Штатах виключили можливість впровадження COVID-паспортів.
23-го та 24-го квітня у місті Володимирі-Волинському відбудеться довгоочікувана акція «Весняні знижки». Про це повідомляють на сайті міської ради.
Як повідомляють організатори, у зв’язку із пандемією концепцію акції дещо змінено: свою «Весняну знижку» можна буде «спіймати» протягом двох днів.
Дарувати знижки громаді міста буде 21 магазин, у яких можна буде придбати різноманітні товари:
меблі;
чоловічий, жіночий, дитячий одяг та взуття;
декор;
побутову техніку;
годинники та електротовари;
насіння;
ювелірні вироби;
мобільні телефони та додатки до них;
канцелярію;
брендовий жіночий, чоловічий та дитячий одяг і взуття;
іграшки;
штори та тюлі;
сумки, аксесуари та інші товари.
Організаторами акції є фонд підтримки підприємництва «Бізнес-центр» за сприяння виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради.
В Україні зафіксовано вже 1,9 млн випадків коронавірусної хвороби COVID-19, приріст за добу, 14 квітня, – 16,4 тисячі, найбільша цифра з початку тижня. Високий показник летальних випадків за добу – 433. Госпіталізацій дещо менше, ніж учора, але досі понад 4 тисячі.
Про це повідомляє УНН з посиланням на повідомлення міністра охорони здоров’я України Максима Степанова у Facebook.
“16 427 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 15 квітня 2021 року”, – повідомив Степанов.
Також за минулу добу:
госпіталізовано – 4 229 осіб;
летальних випадків – 433;
одужало – 11 148 осіб;
здійснено тестувань за добу – 119 615 (зокрема методом ПЛР – 51 344, методом ІФА – 20 017, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 48 254).
За весь час пандемії в Україні:
захворіло – 1 903 765 осіб;
одужало – 1 453 766 осіб;
летальних випадків – 38 658;
проведено ПЛР-тестувань – 8 822 097.
Українські учні, які найкраще складуть зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), отримають по 10 тисяч гривень стипендії Президента.
Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль написав у Телеграмі після засідання уряду.
“Українські учні, які найкраще складуть ЗНО, отримають по 10 тисяч гривень стипендії Президента. Загалом планується призначати щорічно до 270 таких стипендій”, – зазначив він.
Також Шмигаль повідомив, що Кабмін затвердив положення про те, що переможці всеукраїнських учнівських олімпіад отримають одноразові виплати в розмірі 20 тисяч гривень. Переможці міжнародних олімпіад – 100 тисяч гривень.
За словами Прем’єр-міністра, це важливі ініціативи для підтримки талановитої молоді, вони свідчать, що гарні результати в навчанні отримають визнання держави.
В Україні за місяць ціна на традиційну п’ятірку “борщових” овочів зросла на 5,2%, при цьому за рік впала на 4% – до 40,85 грн.
Про це інформує УНН.
Деталі
Так, у березні цього року овочі борщового набору коштували 40,85 грн, тоді як у березні минулого року – 42,58 грн, тож за рік овочі борщового набору впали у ціні на 4%.
При цьому більшість овочів поодинці зросли в ціні, а здешевшання “борщового набору” сталося в основному завдяки падінню ціни на цибулю – майже удвічі проти березня минулого року:
капуста подорожчала на 6,5% – з 5,82 до 6,20 грн/кг;
цибуля подешевшала на 41,45% – з 11,17 до 6,54 грн/кг;
буряк подорожчав на 25,2% – з 6,47 до 8,10 грн/кг;
морква подорожчала на 25,8% – з 6,23 до 7,84 грн/кг;
картопля подешевшала на 5,6% – з 12,89 до 12,17 грн/кг.
За місяць овочі борщового набору дорожчали: капуста – з 5,73 грн на 8,2%, цибуля – з 6,28 грн на 4,14%, буряк – з 7,56 грн на 7,14%, морква – з 7,39 грн на 6,09%, картопля – з 11,87 грн на 2,53%.
Так, у лютому овочі “борщового набору” коштували 38,83 грн, тож зростання ціни за місяць – на 5,2%.
Доповнення
На початку року в Україні почали дорожчати продукти. Тоді Прем’єр-міністр Денис Шмигаль констатував зростання цін по деяких групах товарів. Він заявив, що здорожчання є “дійсно обґрунтованим” і відбувається “через зменшену пропозицію та сезонний фактор”. За очікуванням уряду, озвученими Шмигалем, стабілізація цін на соціальні товари та продукти мала відбутися вже наприкінці березня. Уже на початку квітня в Мінекономіки вказали, що не бачать значного зростання цін на продукти харчування.
Водночас, як свідчать дані Держстату, ціни на продукти харчування та безалкогольні напої росли три місяці поспіль, починаючи з початку року.
Додамо, в експертних колах вважають, що після того, як на ринок надійде продукція нового врожаю, подорожчання продуктів повинне загальмуватися.
Близько 2,4 млн українців мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті. Крім них є ще 11 млн пенсіонерів, які також у багатьох містах їздять безкоштовно. Щоб зробити фінансування пільгового проїзду більш прозорим, у Міністерстві соціальної політики вже розробили документ, якийпередбачає заміну пільг виплатами.
Що пропонують в уряді й чим ризикують пільговики через монетизацію, з’ясовував OBOZREVATEL.
Як може працювати монетизація?
Монетизацією пільгового проїзду зайнялися ще в 2016 році. Тоді законом №1774 передбачили можливість надання окремих пільг, зокрема й на проїзд, у готівковій формі. А в 2018-му Кабінет міністрів ухвалив дві постанови, якими затвердив порядок цієї монетизації, але пізніше Окружний адмінсуд Києва визнав його недійсним. Як наслідок, практично ніде цією ідеєю не скористалися.
Зараз у Міністерстві соціальної політики знову заговорили про монетизацію пільг і розробили відповідний документ. Ще в лютому його опублікували на сайті Кабміну для громадського обговорення. Як розповів заступник міністра соцполітики Віталій Музиченко, це нововведення дасть змогу зрівняти в правах громадян, які живуть у великих містах і користуються багатьма видами транспорту, і жителів невеликих населених пунктів, де транспорт ходить навіть не щодня.
Як уже відомо, монетизація пільгового проїзду в громадському транспорті не стане обов’язковою. Її буде передано на розгляд місцевих рад, які самостійно повинні визначити форму монетизації, розміри та періодичність виплат, залежно від можливостей місцевого бюджету.
“Форма монетизації може бути абсолютно різною – готівкові виплати, зарахування грошей на карту або зараховані поїздки на карту. З урахуванням того, що в окремих населених пунктах розвиваються електронні системи оплати проїзду, обліку і т.д., орган місцевого самоврядування повинен вирішувати всі ці питання самостійно”, – заявив Музиченко.
У той же час експерти наполягають на тому, що монетизація – єдина можливість дати громадському транспорту розвиватися.
“Сподіваюся, що уряд зможе поставити крапку в цьому питанні, і монетизація буде легалізована повністю, – каже ексміністр інфраструктури 2016-2019 років Володимир Омелян. – А не так, що пільга віртуально є, але її або не пропонують, або той, хто надає, не отримує компенсацію”.
Кому потрібна монетизація?Перевізники. Перші, хто виграє від монетизації пільг, – це перевізники. У багатьох містах пільговий проїзд зараз завдає їм чимало проблем. Згідно із законом засоби на проїзд пільговиків повинні компенсувати з місцевих бюджетів. Але перевізники часто скаржаться: гроші або затримують, або виділяють не в повній мірі. Особливо від цього страждає комунальний транспорт.
Якщо ж пільги монетизують, гроші за кожну конкретну поїздку йтимуть до бюджету підприємства. Відповідно, прибуток збільшиться, і можна буде більше вкласти в модернізацію рухомого складу.Пасажири. Для пасажирів монетизація пільг теж спрощує життя. Зараз пільговики часто стикаються з небажанням водіїв приватних маршрутів брати їх у салон, адже це – втрачений прибуток для конкретного водія. Після монетизації пільговиків і не пільговиків не можна буде відрізнити, і проблема відпаде.
Крім того, якщо зараз використання конкретних пільг часто обмежується територією проживання, то використовувати кошти від монетизації можна буде в будь-якому куточку країни і на будь-якому виді транспорту. А якщо раптом ви не користуєтесь громадським транспортом – витратите їх на інші цілі.
“Коли пільговик їде в метро туди і назад, щоб купити на 2 гривні дешевше хліб, місцевому бюджету він коштує 16 гривень, – пояснює експерт Асоціації міст України Назар Миколюк. – Для нього (умовно, якщо він їздить двічі на тиждень) монетизація навіть на рівні 20 поїздок буде значно вигіднішою, ніж безкоштовний проїзд, оскільки він самостійно зможе розпорядитися монетизованими засобами”.
Громади. Компенсація за проїзд пільговиків часто стає чорною дірою в місцевих бюджетах, це своєрідний розсадник для корупційних схем. Навіть якщо гроші виділили вчасно і в потрібному розмірі – чи дійдуть вони до перевізників, ще питання. Система монетизації дозволяє зробити розподіл коштів більш прозорим.Які підводні камені ідеї?Кількість поїздок. Скільки поїздок на місяць монетизують пільговикам – вирішуватимуть на місцевому рівні. Згідно з дослідженнями в громадах, де діє електронний квиток, пільговики на місяць здійснюють приблизно 25-30 поїздок. У постанові Кабміну 2018-го було встановлено приблизно таку ж мінімальну соціальну норму – 30 поїздок. Щоб обчислити суму монетизації, брали середню вартість проїзду в міському комунальному транспорті області й множили на 30. Так виходила непогана сума для маленьких населених пунктів, де транспорт дешевший і користуються ним не щодня. Але кажучи, наприклад, про Київ, якщо пільговику потрібно буде їздити на роботу з пересадкою – цієї суми вистачить, може, на тиждень. А решту часу доведеться кататися за свої гроші.
“Ризики завжди є, безумовно, – стверджує Омелян. – Ми до кінця не знаємо, яку суму компенсації на руки отримуватимуть українські громадяни. У тих громадах, де прийшли до монетизації пільг, були скарги на те, що за цю компенсацію не можна їздити навіть два тижні. Але потрібно подивитися з іншого боку, якщо за рахунок збільшення прибутку і поліпшення логістики вдасться вийти на більш дешевий проїзд, або, як у деяких країнах Європи, взагалі безплатний, таке питання відпаде”.
Миколюк також підкреслює, що будь-яка пільга не може бути нескінченною, адже обсяги бюджету обмежені. Тому використовувати кошти потрібно раціонально.
“Якщо пільговик звик щодня їздити по 5-6 разів, то щомісяця він їздить 150-180 разів. Якщо взяти, наприклад, місто Київ, то такий пільговик обходиться місту в 1200-1440 гривень. Непогана монетизація виходить, правда? І такий пільговик у будь-якому випадку буде незадоволений монетизацією, тому що жодна громада не виплатить йому щомісяця таку суму”.
Проблеми фінансування. Монетизація пільг – додаткове навантаження на місцеві бюджети. Але чи можуть бути випадки, коли місцева рада приймає ідею монетизації, виплачує кошти пільговикам, але в якийсь момент у неї починаються проблеми з фінансами – і жителі взагалі залишаються без компенсації?
В Україні хочуть скасувати безплатний проїзд у транспорті: як замість пільг роздадуть гроші
Близько 2,4 млн українців мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті. Крім них є ще 11 млн пенсіонерів, які також у багатьох містах їздять безкоштовно. Щоб зробити фінансування пільгового проїзду більш прозорим, у Міністерстві соціальної політики вже розробили документ, який передбачає заміну пільг виплатами.
Що пропонують в уряді й чим ризикують пільговики через монетизацію, з’ясовував OBOZREVATEL.
Як може працювати монетизація?Монетизацією пільгового проїзду зайнялися ще в 2016 році. Тоді законом №1774 передбачили можливість надання окремих пільг, зокрема й на проїзд, у готівковій формі. А в 2018-му Кабінет міністрів ухвалив дві постанови, якими затвердив порядок цієї монетизації, але пізніше Окружний адмінсуд Києва визнав його недійсним. Як наслідок, практично ніде цією ідеєю не скористалися.
Зараз у Міністерстві соціальної політики знову заговорили про монетизацію пільг і розробили відповідний документ. Ще в лютому його опублікували на сайті Кабміну для громадського обговорення. Як розповів заступник міністра соцполітики Віталій Музиченко, це нововведення дасть змогу зрівняти в правах громадян, які живуть у великих містах і користуються багатьма видами транспорту, і жителів невеликих населених пунктів, де транспорт ходить навіть не щодня.
Як уже відомо, монетизація пільгового проїзду в громадському транспорті не стане обов’язковою. Її буде передано на розгляд місцевих рад, які самостійно повинні визначити форму монетизації, розміри та періодичність виплат, залежно від можливостей місцевого бюджету.
“Форма монетизації може бути абсолютно різною – готівкові виплати, зарахування грошей на карту або зараховані поїздки на карту. З урахуванням того, що в окремих населених пунктах розвиваються електронні системи оплати проїзду, обліку і т.д., орган місцевого самоврядування повинен вирішувати всі ці питання самостійно”, – заявив Музиченко.
У той же час експерти наполягають на тому, що монетизація – єдина можливість дати громадському транспорту розвиватися.
“Сподіваюся, що уряд зможе поставити крапку в цьому питанні, і монетизація буде легалізована повністю, – каже ексміністр інфраструктури 2016-2019 років Володимир Омелян. – А не так, що пільга віртуально є, але її або не пропонують, або той, хто надає, не отримує компенсацію”.
Кому потрібна монетизація?Перевізники. Перші, хто виграє від монетизації пільг, – це перевізники. У багатьох містах пільговий проїзд зараз завдає їм чимало проблем. Згідно із законом засоби на проїзд пільговиків повинні компенсувати з місцевих бюджетів. Але перевізники часто скаржаться: гроші або затримують, або виділяють не в повній мірі. Особливо від цього страждає комунальний транспорт.
Якщо ж пільги монетизують, гроші за кожну конкретну поїздку йтимуть до бюджету підприємства. Відповідно, прибуток збільшиться, і можна буде більше вкласти в модернізацію рухомого складу.Пасажири. Для пасажирів монетизація пільг теж спрощує життя. Зараз пільговики часто стикаються з небажанням водіїв приватних маршрутів брати їх у салон, адже це – втрачений прибуток для конкретного водія. Після монетизації пільговиків і не пільговиків не можна буде відрізнити, і проблема відпаде.
Крім того, якщо зараз використання конкретних пільг часто обмежується територією проживання, то використовувати кошти від монетизації можна буде в будь-якому куточку країни і на будь-якому виді транспорту. А якщо раптом ви не користуєтесь громадським транспортом – витратите їх на інші цілі.
“Коли пільговик їде в метро туди і назад, щоб купити на 2 гривні дешевше хліб, місцевому бюджету він коштує 16 гривень, – пояснює експерт Асоціації міст України Назар Миколюк. – Для нього (умовно, якщо він їздить двічі на тиждень) монетизація навіть на рівні 20 поїздок буде значно вигіднішою, ніж безкоштовний проїзд, оскільки він самостійно зможе розпорядитися монетизованими засобами”.
Громади. Компенсація за проїзд пільговиків часто стає чорною дірою в місцевих бюджетах, це своєрідний розсадник для корупційних схем. Навіть якщо гроші виділили вчасно і в потрібному розмірі – чи дійдуть вони до перевізників, ще питання. Система монетизації дозволяє зробити розподіл коштів більш прозорим.Які підводні камені ідеї?Кількість поїздок. Скільки поїздок на місяць монетизують пільговикам – вирішуватимуть на місцевому рівні. Згідно з дослідженнями в громадах, де діє електронний квиток, пільговики на місяць здійснюють приблизно 25-30 поїздок. У постанові Кабміну 2018-го було встановлено приблизно таку ж мінімальну соціальну норму – 30 поїздок. Щоб обчислити суму монетизації, брали середню вартість проїзду в міському комунальному транспорті області й множили на 30. Так виходила непогана сума для маленьких населених пунктів, де транспорт дешевший і користуються ним не щодня. Але кажучи, наприклад, про Київ, якщо пільговику потрібно буде їздити на роботу з пересадкою – цієї суми вистачить, може, на тиждень. А решту часу доведеться кататися за свої гроші.
“Ризики завжди є, безумовно, – стверджує Омелян. – Ми до кінця не знаємо, яку суму компенсації на руки отримуватимуть українські громадяни. У тих громадах, де прийшли до монетизації пільг, були скарги на те, що за цю компенсацію не можна їздити навіть два тижні. Але потрібно подивитися з іншого боку, якщо за рахунок збільшення прибутку і поліпшення логістики вдасться вийти на більш дешевий проїзд, або, як у деяких країнах Європи, взагалі безплатний, таке питання відпаде”.
Миколюк також підкреслює, що будь-яка пільга не може бути нескінченною, адже обсяги бюджету обмежені. Тому використовувати кошти потрібно раціонально.
“Якщо пільговик звик щодня їздити по 5-6 разів, то щомісяця він їздить 150-180 разів. Якщо взяти, наприклад, місто Київ, то такий пільговик обходиться місту в 1200-1440 гривень. Непогана монетизація виходить, правда? І такий пільговик у будь-якому випадку буде незадоволений монетизацією, тому що жодна громада не виплатить йому щомісяця таку суму”.
Проблеми фінансування. Монетизація пільг – додаткове навантаження на місцеві бюджети. Але чи можуть бути випадки, коли місцева рада приймає ідею монетизації, виплачує кошти пільговикам, але в якийсь момент у неї починаються проблеми з фінансами – і жителі взагалі залишаються без компенсації?
“Що монетизація, що інший спосіб організації пільгового проїзду, все одно вимагає істотних витрат із бюджетів громад, – каже Миколюк. – Тому громада, яка не могла правильно перекрити потребу свого комунального транспорту, не буде навіть думати про монетизацію. А щодо того, чи залишаться громадяни взагалі без пільги, то, на мою думку, вони повноцінно позбулися її вже в 2016 році, коли держава сказала громадам вибирати: будувати їм садок, або, наприклад, платити державному акціонерному товариству “Укрзалізниця” за державні пільги”.
Ідея з монетизацією добре показала себе на субсидії, коли громадяни змогли, мінімізуючи споживання, заощадити частину грошей і витрачай їх на інші потреби. Але чи буде така ідея успішною з проїздом? Експерти монетизацію підтримують. Безсумнівно, фінансування стане більш прозорим. Перевізники отримають більше прибутку і зможуть модернізувати транспорт. Громадяни отримають більше умов для мобільності. Пільговики, які їздили мало, навіть зможуть заощадити частину грошей. Але ось у великих містах подібна ідея може обернутися для пільгових категорій черговими фінансовими втратами, особливо якщо, користуючись пільгами, вони вже звикли їздити багато.
Правильно харчуватися і багато рухатися-корисно для здоров’я, нагадують лікарі. Однак деякі сприймають подібні поради як” виклик ” і зловживають корисними звичками.
Експерти розповіли виданню The Mirror, до чого може привести “занадто” здоровий спосіб життя.
Салат
“Салатні листя-відмінна низькокалорійна їжа. Проте, однією зеленню неможливо обійтися”, – заявила дієтологиня Софі Медлін. Салат не може забезпечити організм усіма поживними речовинами, необхідними для здоров’я, такими як білки, вуглеводи і корисні жири.
У надлишку салат може навіть порушити травлення і, в крайніх випадках, ускладнити засвоєння інших важливих поживних речовин, наприклад, заліза. “Якщо салат становить більше 50% вашого раціону, пора переосмислити свою дієту”, – додала експертка.
Вода
Людині необхідно пити чисту воду протягом дня. Однак не варто змушувати себе випивати велику кількість води, інакше це може привести до зниження електролітів, таких як натрій і калій, в кровотоці, сказала Медлін. Вона не рекомендувала пити більше 2,5 літрів води в день.
Читайте також:Визначити тиск без тонометра: названі часті симптоми гіпертонії
Сон
Здоровий сон – також один з найважливіших елементів стану людини. Лікар Тім Бонд попередив, що занадто довгий сон може бути небезпечним для здоров’я. За його словами, люди, які сплять від 9 до 11 годин на день, на 21% частіше стають діабетиками, у них на 38% підвищується ризик розвитку ішемічної хвороби серця. Експерт рекомендує спати не більше 7-9 годин на день.
Вітаміни
Вітаміни, як і інші добавки, варто приймати тільки порадившись з лікарем. При прийомі занадто великої кількості вітамінів можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, стверджує дієтолог Керрі Ракстон. Зокрема, вітамін D в надлишку викликає нудоту, а при тривалому неправильно прийомі вплинути на здоров’я кісток.
Ситуація із коронавірусом в Україні поступово стабілізується – епідемія іде на спад. Про це заявив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, передає УНН із посиланням на прес-службу МОЗ.
“Ми витримали черговий стрибок захворюваності на COVID-19, і поступово ситуація почала покращуватися. Як і прогнозували наші експерти-епідеміологи, зростання кількості хворих тривало до початку квітня. Зараз у багатьох регіонах ситуація стабілізується. Вже 10 днів ми спостерігаємо спад захворюваності по Україні. Вчора був перший день, коли кількість виписаних із лікарень перевищила на 22,8% кількість госпіталізованих. Декілька областей, зокрема Івано-Франківська і Закарпатська, вийшли з червоної зони”, — повідомив міністр.
Крім того, в Україні зменшилася кількість госпіталізованих із COVID-19, додав Степанов. Міністр наголосив на особливій заслузі лікарів у приборканні епідемії. А також відзначив ефективність адаптивного карантину, запровадженого МОЗ.
“Завдяки чіткій стратегії і вивіреним діям МОЗ українці змогли пережити пік третьої хвилі пандемії без паніки та з мінімальними обмеженнями. Наш адаптивний карантин, ефективність якого оцінили і в Європі, був певним балансом між життям країни, роботою підприємців і епідеміологією. Ми постійно тримали руку на пульсі, збільшуючи кількість ліжок із підведеним киснем відповідно до потреб, оновлюючи протоколи лікування, щоб максимально ефективно протистояти хворобі”, — зазначив Степанов.
ПрАТ “Волиньобленерго” повідомляє про планові відключення електроенергії у Володимир-Волинському районі завтра, 15 квітня.
Про це інформує інтернет-видання Володимира-Волинського “Княжий Град”.
З 9:00 до 17:00 год. будуть без електропостачання жителі міста Володимир-Волинський на вулиці Ковельська 24-36,44, Крилова 3-15,4-16. Кунцевича 3-19,2-12,
Миколаївська 15-23,18,22, Шухевича 6,8,5, Виговського, Олійника, Старицького 12-25, Шухевича 69, 77, Ковельська 110, Федорова 3-12, Чорновола.
Також жителі села Діхтів на вулиці: Берегова 1, Шахтарська 1-9, 2-8, Шахтарська 10-32, 11-35 та жителі села Красностав на вулиці: Центральна 35- 49,34-52, Комаровська 1,4,5,8, Вигівська 1-15,2-16,
Його прикмети: на вигляд 22 роки, зріст близько 180 см, худорлявий, темне коротке волосся, карі очі. Особливі прикмети: татуювання на пальцях лівої руки (рік народження).
Був одягнений: у спортивний костюм чорного кольору, кросівки темного кольору.
Просимо громадян, яким відома будь-яка інформація про зниклого громадянина, невідкладно зателефонувати за номерами: 0332-24-22-95, (066) 41 94 912, (066) 92 38 559 або 102. 
Організаторами акції є фонд підтримки підприємництва «Бізнес-центр» за сприяння виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради. 
Як уже відомо, монетизація пільгового проїзду в громадському транспорті не стане обов’язковою. Її буде передано на розгляд місцевих рад, які самостійно повинні визначити форму монетизації, розміри та періодичність виплат, залежно від можливостей місцевого бюджету.
“Форма монетизації може бути абсолютно різною – готівкові виплати, зарахування грошей на карту або зараховані поїздки на карту. З урахуванням того, що в окремих населених пунктах розвиваються електронні системи оплати проїзду, обліку і т.д., орган місцевого самоврядування повинен вирішувати всі ці питання самостійно”, – заявив Музиченко.
У той же час експерти наполягають на тому, що монетизація – єдина можливість дати громадському транспорту розвиватися.
“Сподіваюся, що уряд зможе поставити крапку в цьому питанні, і монетизація буде легалізована повністю, – каже ексміністр інфраструктури 2016-2019 років Володимир Омелян. – А не так, що пільга віртуально є, але її або не пропонують, або той, хто надає, не отримує компенсацію”.
Кому потрібна монетизація?Перевізники. Перші, хто виграє від монетизації пільг, – це перевізники. У багатьох містах пільговий проїзд зараз завдає їм чимало проблем. Згідно із законом засоби на проїзд пільговиків повинні компенсувати з місцевих бюджетів. Але перевізники часто скаржаться: гроші або затримують, або виділяють не в повній мірі. Особливо від цього страждає комунальний транспорт.
Якщо ж пільги монетизують, гроші за кожну конкретну поїздку йтимуть до бюджету підприємства. Відповідно, прибуток збільшиться, і можна буде більше вкласти в модернізацію рухомого складу.
Пасажири. Для пасажирів монетизація пільг теж спрощує життя. Зараз пільговики часто стикаються з небажанням водіїв приватних маршрутів брати їх у салон, адже це – втрачений прибуток для конкретного водія. Після монетизації пільговиків і не пільговиків не можна буде відрізнити, і проблема відпаде.
Крім того, якщо зараз використання конкретних пільг часто обмежується територією проживання, то використовувати кошти від монетизації можна буде в будь-якому куточку країни і на будь-якому виді транспорту. А якщо раптом ви не користуєтесь громадським транспортом – витратите їх на інші цілі.
“Коли пільговик їде в метро туди і назад, щоб купити на 2 гривні дешевше хліб, місцевому бюджету він коштує 16 гривень, – пояснює експерт Асоціації міст України Назар Миколюк. – Для нього (умовно, якщо він їздить двічі на тиждень) монетизація навіть на рівні 20 поїздок буде значно вигіднішою, ніж безкоштовний проїзд, оскільки він самостійно зможе розпорядитися монетизованими засобами”.
Громади. Компенсація за проїзд пільговиків часто стає чорною дірою в місцевих бюджетах, це своєрідний розсадник для корупційних схем. Навіть якщо гроші виділили вчасно і в потрібному розмірі – чи дійдуть вони до перевізників, ще питання. Система монетизації дозволяє зробити розподіл коштів більш прозорим.
Які підводні камені ідеї?Кількість поїздок. Скільки поїздок на місяць монетизують пільговикам – вирішуватимуть на місцевому рівні. Згідно з дослідженнями в громадах, де діє електронний квиток, пільговики на місяць здійснюють приблизно 25-30 поїздок. У постанові Кабміну 2018-го було встановлено приблизно таку ж мінімальну соціальну норму – 30 поїздок. Щоб обчислити суму монетизації, брали середню вартість проїзду в міському комунальному транспорті області й множили на 30. Так виходила непогана сума для маленьких населених пунктів, де транспорт дешевший і користуються ним не щодня. Але кажучи, наприклад, про Київ, якщо пільговику потрібно буде їздити на роботу з пересадкою – цієї суми вистачить, може, на тиждень. А решту часу доведеться кататися за свої гроші.
“Ризики завжди є, безумовно, – стверджує Омелян. – Ми до кінця не знаємо, яку суму компенсації на руки отримуватимуть українські громадяни. У тих громадах, де прийшли до монетизації пільг, були скарги на те, що за цю компенсацію не можна їздити навіть два тижні. Але потрібно подивитися з іншого боку, якщо за рахунок збільшення прибутку і поліпшення логістики вдасться вийти на більш дешевий проїзд, або, як у деяких країнах Європи, взагалі безплатний, таке питання відпаде”.
Миколюк також підкреслює, що будь-яка пільга не може бути нескінченною, адже обсяги бюджету обмежені. Тому використовувати кошти потрібно раціонально.
“Якщо пільговик звик щодня їздити по 5-6 разів, то щомісяця він їздить 150-180 разів. Якщо взяти, наприклад, місто Київ, то такий пільговик обходиться місту в 1200-1440 гривень. Непогана монетизація виходить, правда? І такий пільговик у будь-якому випадку буде незадоволений монетизацією, тому що жодна громада не виплатить йому щомісяця таку суму”.
Проблеми фінансування. Монетизація пільг – додаткове навантаження на місцеві бюджети. Але чи можуть бути випадки, коли місцева рада приймає ідею монетизації, виплачує кошти пільговикам, але в якийсь момент у неї починаються проблеми з фінансами – і жителі взагалі залишаються без компенсації?
“Що монетизація, що інший спосіб організації пільгового проїзду, все одно вимагає істотних витрат із бюджетів громад, – каже Миколюк. – Тому громада, яка не могла правильно перекрити потребу свого комунального транспорту, не буде навіть думати про монетизацію. А щодо того, чи залишаться громадяни взагалі без пільги, то, на мою думку, вони повноцінно позбулися її вже в 2016 році, коли держава сказала громадам вибирати: будувати їм садок, або, наприклад, платити державному акціонерному товариству “Укрзалізниця” за державні пільги”.
Ідея з монетизацією добре показала себе на субсидії, коли громадяни змогли, мінімізуючи споживання, заощадити частину грошей і витрачай їх на інші потреби. Але чи буде така ідея успішною з проїздом? Експерти монетизацію підтримують. Безсумнівно, фінансування стане більш прозорим. Перевізники отримають більше прибутку і зможуть модернізувати транспорт. Громадяни отримають більше умов для мобільності. Пільговики, які їздили мало, навіть зможуть заощадити частину грошей. Але ось у великих містах подібна ідея може обернутися для пільгових категорій черговими фінансовими втратами, особливо якщо, користуючись пільгами, вони вже звикли їздити багато.
